Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вапнярської селищної ради
 

ПОЛОЖЕННЯ

Дата: 23.11.2023 14:47
Кількість переглядів: 30

Фото без опису

СХВАЛЕНО                                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою                                                         наказом ЗДО №86/О

протокол №2 від 10.08.2023 р.                                        від  20.08.2023 р.  

голова педагогічної ради

___________Наталія БАРАСІЙ

                                                  

                                                                             ПОЛОЖЕННЯ

                                               про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Вапнярського ЗДО "Ромашка"

   

І.Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Вапнярського ЗДО (ясла-садка) «Ромашка» (далі – Положення) розроблено до вимог статтей 41 26, 40, 41, 62, 67 Закону України «Про освіту», статей 20, 23 Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.-1.2021 № 33), наказу Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», Статуту закладу та інших нормативних документів.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в ЗДО, затверджується керівником за попереднім схваленням педагогічної ради, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління формує та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст.20 Закону України  «Про дошкільну освіту»).

1.3. Положення поширюється на всіх працівників, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

1.4. У цьому положенні використовуються такі терміни:

1) заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;

2)  засновник закладу освіти – Вапнярська селищна рада ;

3)  здобувачі освіти -  вихованці,  що здобувають освіту;

4) індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов'язковим;

залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;

5) інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах толерантності, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

6) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

7) компетентність - динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити  подальшу навчальну діяльність;

8) освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;

9) освітня діяльність - діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у  освіті;

10) освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;

11) освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;

12) особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;

13) педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей;

14) результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

15) система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;

16) суб'єкт освітньої діяльності - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність;

17) універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;

18) якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;

19) якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

1.5. Термін дії Положення необмежений. Положення  діє до затвердження нового.

1.6. Функціонування  внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – ВСЯЗО) забезпечує керівник ДНЗ «Вишенька» в межах наданих йому повноважень.

1.7. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.

1.8. Критерії ефективності ВСЯЗО:

 - відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;

- всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, зді­бностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;

- ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників ЗДО;

- оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, ме­дико-соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу;

-  дієва система управління ЗДО.

1.9. Компоненти ВСЗЯО:

- стратегія (політика);

- організаційно-функціональна структура;

- процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

- умови якісної організації освітнього процесу ( умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);

- системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;

- система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами.

1.10. Напрями ВСЗЯО:

·         «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

·         «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»,

·         «Здобувачі освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»,

·         «Фахова діяльність педагогічних працівників закладудошкільної освіти»,

·         « Партнерська діяльність з батьками та громадськістю».

1.11. Затверджене Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗДО на сайті Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вапнярської селищної ради;

ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.

2.2. Мета Політики ВСЗЯО:

- гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

-  формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.

2.3. Завдання Політики ВСЗЯО:

- створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

- забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;

- актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;

- отримувати об'єктивну інформацію про функціонування і розвиток закладу дошкільної освіти;

- сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;

- забезпечувати інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти;

- запобігати проявам дискримінації, булінгу;

- знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.

2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:

- дитиноцентризм. Головний суб'єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу, - дитина;

- автономність. Самостійність у визначенні стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

- системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов'язані, що створює взаємозалежність між ними;

- цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованість головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

- вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб'єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;

- відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;

- гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації;

- інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов'язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

   ІІІ. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО – це суб'єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

    3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:

- формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;

- готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у ЗДО, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;

- організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;

  - забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;

- організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;

  - формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);

  - ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

   3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів):

      - розробляють або формують методики оцінки якості за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;

     - беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;

     - формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні ЗДО.

   3.1.3. Педагогічна рада:

- діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

- розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності ЗДО;

- ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв'язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

    IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на :

   - удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;

   - посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;

    - формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

   - розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

   - максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як  на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.

4.2. Процедура Контролю у ЗДО визначається логічним та доцільним об'єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту.

4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у ЗДО напрямів.

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5.  Моніторинг є методом та формою Контролю.

4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

-  аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;

   - звіту керівника на загальних зборах колективу;

   - проблемного аналізу – комплексне самооцінювання функціонування  та розвитку закладу дошкільної освіти – у Програмі розвитку;

   -  аналізу підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період – щорічне самооцінювання – у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.

4.7. Комплексне самооцінювання  функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на п'ять років).

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10.1. Документи:

  - Програма розвитку закладу дошкільної освіти на п'ять років;

  - План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

  - План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;

  - протоколи педагогічної ради, загальних зборів трудового колективу тощо;

  - накази керівника.

4.10.2. Матеріали:

  - проблемний (комплексний) аналіз;

  - аналіз підсумків діяльності ЗДО  на навчальний рік ;

  - циклограма внутрішнього контролю ЗДО на начальний рік;

  - методики моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

V. Критерії, правила і процеси оцінювання здобувачів дошкільної освіти

5.1.Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти: здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально- комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, математична, мовленнєва.

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться  в освітніх програмах, за якими організовано освітній процес у ЗДО (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методики – затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:

  - на початку навчального року (жовтень-листопад) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

  - у кінці навчального року (квітень-травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

  Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи іншої дитини.

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

5.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці – музичний керівник, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.

Підсумки моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

5.8. Керівник закладу освіти на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

     VI. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбувається під час атестаційного та міжатестаційного періоду.

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

   - динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;

   - емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

   - раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

  - варіативних форм взаємодії з дітьми;

  - реструктуризації змісту освітньої діяльності;

  - рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

6.3.1 Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період  відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляється з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються в методичному кабінеті.

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що має змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійсюється відповідно до методичних рекомендацій.

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

6.4.  Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетнтності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

  - План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

  - Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;

  - протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;

  - накази керівника.

     VII. Умови якісної організації освітнього процесу

7.1. Матеріально- технічні умови.

7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.

7.1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне.

7.1.1.2. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.

7.1.1.3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.

7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.

7.1.1.6. У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.

7.1.1.7. Групові приміщення для дітей  розташовані на першому поверсі.

7.1.1.8. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.

7.1.1.9. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.

7.1.1.10. Майданчик обладнаний тіньовим навісом, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає  віковим особливостям здобувачів освіти.

7.1.1.11. У приміщеннях закладу повітряно- тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.

7.1.1.12. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових приміщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.

7.1.1.13. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу.

7.1.2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.

7.1.3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу.

7.2. Навчально-методичні умови.

7.2.1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів освіти до оволодіння різними видами компетенцій.

7.2.2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним вимогам (трансформованість, поліфункціональність, варіативність, доступність, безпека).

7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим вимогам.

7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.

7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.

7.3. Психолого-педагогічні умови.

7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.

7.3.2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так і штучне уповільнення розвитку дітей).

7.3.3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.

7.3.4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров'я; розвиток у дітей комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі однолітків в різних видах діяльності.

7.3.5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видах діяльності.

7.3.6. Здійснення системної роботи з виявлення. Реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.

7.3.7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров'я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.

7.4. Медико-соціальні умови.

7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.

7.4.1.1. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичним працівником (сестрою медичною старшою) відповідно до їхніх функціональних обов'язків, у разі потреби надається домедична допомога.

7.4.1.2. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.

7.4.1.3. Проведення медичним працівником санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками закладу дошкільної освіти і батьками вихованців.

7.4.1.4. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.

7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти.

7.4.1.7. Проведення контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.

7.4.1.8. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.

7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів освіти.

7.4.2.1. Забезпечення різного корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.

7.4.2.3. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів освіти у процесі організації харчування.

7.4.2.5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.

7.5. Умови інклюзивної освіти.

7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.

7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.

7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

       VII. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.

8.1.1. Сформована стратегія -  Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

   Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання,  проєкт обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.2. Сформована тактика діяльності – План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

- ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

- побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної  освіти за минулий період;

- структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;

- до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.

8.2. Ефективність кадрової політики:

  - укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;

  - створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;

   - обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

   - цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;

   - координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

   - формування та розвиток корпоративної культури.

8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

8.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VII (технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).

8.3.2. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля в закладі дошкільної освіти функціонує електронна пошта – romashkasad21@gmail.com.

офіційний сайт відділу освіти, культури, молоді та спорту Вапнярської с/р (Розділ Заклади дошкільної освіти) – https://vpn.osv.org.ua/?fbclid=IwAR2E3dhFklGv44ppPY0yj-vOnBRL0mgS3bxOz7hedSupKlE15P1r8GDYx7Q. 

Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.

8.4. Діяльність органів громадського самоврядування.

8.4.1. Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори  колективу ЗДО.

8.4.2. Діє орган батьківського самоврядування.

8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

   ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності.

9.1. Педагогічні працівники ЗДО дотримуються вимог академічної доброчесності:

- посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;

- виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;

- надають достовірну інформацію про –

·        методики й результати досліджень;

·        джерела використаної інформації;

·        власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

·        визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

·        об'єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

9.2. Педагогічні працівники ЗДО обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.

-         обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу

·        академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;

·        самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;

·        фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;

·        фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;

·        списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;

-         хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;

-         необ'єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.

9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, яка встановлена Законом України «Про освіту»:

   - позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

   - отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;

   -  втрачають право працювати в деяких закладах або займати деякі посади.

 

                                        БЕЗПЕКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.

Володіти необхідними  знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.

Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

Вбачаємо за доцільне проведення роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях.

Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.

Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.

Для організації роботи з дітьми  радимо скористатися інформаційно-освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

·          «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

·  поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

·  поради ід експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

·  інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

·  хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання;

·   довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації;

·   про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН                           № 1/3737-22 від 29.03.2022.

· питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;

·  лист МОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні»

 

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

1.     У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

 

2.     У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

 

3.     Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з'ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам'ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п'яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників.

 

4.     Під час повітряної небезпеки:

- відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

 

5.     Під час масових заворушень:

- зберігати спокій і розсудливість;

- під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

- не піддаватися на провокації;

- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

 

6.     Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам'ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;

- нічого не просити;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

 

7.     При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;

     - переміщатися за вказаною адресою.

- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

 

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1.    До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому,  у заклад освіти.

 

2.     Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Під час прогулянок  необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!

Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

  

3.     Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу,  працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

 

4.  У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

 

5.     Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.

Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.

Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

 

 6. Звертаємо увагу, що:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

 

7. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)

1.   Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2.  Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні,  евакуація за межі.

3.    Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.

3.1.Зазанчити необхідну інформацію:

- контакти екстрених служб для оповіщення;

- відповідальний за інформування персоналу про НС;

-спосіб сповіщення персоналу про НС;

- відповідальний за інформування екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;

- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;

- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;

- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;

- відповідальний за тривожну валізу;

- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

4. визначити  план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.

5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

8.     Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ.

 

       Будьте пильними! Бережіть себе!

Діти і здорове харчування: п’ять порад для батьків

Як батькам побудувати міцний фундамент правильних харчових звичок, яких їхня дитина дотримуватиметься все життя.

 Стосунки з їжею починаються в ранньому дитинстві. На смакові вподобання і харчові звички дитини, без сумніву, впливає соціум (оточення), проте основи все ж закладаються в сім’ї. Саме батьки можуть побудувати міцний фундамент правильних харчових звичок, яких їхня дитина дотримуватиметься все життя. Стосунки з їжею починаються в ранньому дитинстві. На смакові вподобання і харчові звички дитини, без сумніву, впливає соціум (оточення), проте основи все ж закладаються в сім’ї. Саме батьки можуть побудувати міцний фундамент правильних харчових звичок, яких їхня дитина дотримуватиметься все життя.

Важливо розуміти: дитина не завжди буде поруч із вами. До одного-двох років ви можете контролювати, що їсть малюк. Та чим старшою ставатиме дитина, тим частіше вона буде їсти поза домом: у гостях, садочку, школі, на прогулянці з друзями. Тому важливо не забороняти дитині певні продукти, а навчити її самостійно робити вибір на користь якісних, поживних і здорових варіантів. Це можливо шляхом формування здорових харчових звичок у сім’ї. Ми підготували для вас п’ять порад, як цього досягти.

1. Влаштовуйте спільні прийоми їжі.

Намагайтеся збиратися за столом усією родиною якомога частіше. Заплануйте принаймні один спільний прийом їжі щодня. Ставте на стіл такі страви і продукти, які можна їсти всім членам родини, в тому числі дітям. Зазвичай дітям подобається самостійно обирати, що покласти в тарілку. Проте це не означає, що потрібно готувати багато страв. Для забезпечення вибору достатньо поставити на стіл тарілку з овочами і зеленню, піали з ягодами та горіхами. Хай продукти на вашому столі будуть різнокольоровими і привабливими на вигляд.

Зробіть вечері або трапези вихідного дня довшими. Придумайте сімейні традиції після них. Це можуть бути прогулянки разом на свіжому повітрі, читання книжок, настільні ігри.

2. Розкажіть про Тарілку здорового харчування.

Розкажіть дитині про одне з найважливіших правил здорового раціону — різноманітність. Поясніть, що різні продукти містять різні корисні речовини, тому потрібно максимально розширювати раціон. Зробити це можна, чергуючи різні продукти з однієї харчової групи у своєму меню. Наприклад, вживати не тільки огірки та помідори, а й гарбуз, моркву, селеру, перець, буряк, гриби, кукурудзу, кабачки.

Поясніть, як формувати раціон, щоб він був максимально поживним і збалансованим:

·         40–50% — овочі, фрукти, зелень, ягоди, коренеплоди;

·         20–25% — джерела білка: яйця, птиця, риба, субпродукти, дичина, бобові, соєві продукти;

·         25–30% — цільнозернові продукти: нешліфований рис, вівсяна крупа, перлова крупа, цільнозернова паста, хліб, хлібці;

·         5–10% — жири: насіння, горіхи, нерафіновані олії.

Також можна включати в раціон один-два молочних продукти або їхні рослинні альтернативи. Обирайте варіанти без доданого цукру.

3. Обирайте якісні продукти.

Багато проблем зі здоров’ям пов’язані з тим, що в сучасному світі ми надто часто віддаємо перевагу переробленій їжі, а не цільним, простим продуктам. Коли складаєте кошик у супермаркеті, обирайте каші з цільного зерна, свіжі овочі, ягоди і фрукти, якісні білкові продукти, бобові. Ковбаси та сосиски, каші швидкого приготування, випічка на маргарині не є цільними продуктами.

Звертайте увагу на кількість цукру й солі в раціоні: обирайте переважно продукти без доданого цукру та з помірною кількістю солі. Обов’язково читайте етикетки — склад продукту має бути зрозумілим для вас.

Навчіть дітей цих простих правил вибору продуктів, розкажіть, на що варто звертати увагу. Якщо ви кілька разів візьмете їх із собою до магазину, вже скоро вони зможуть обирати більш здорові варіанти самостійно.

4. Готуйте та обирайте продукти разом.

Спільне приготування сніданку чи вечері, відвідування супермаркету — це гарні можливості для того, щоб розповісти дитині про різні продукти, пояснити принципи формування Тарілки здорового харчування. Якщо раніше у вас у сім’ї не було такої традиції, можливо, дитина не з першого разу погодиться допомогти приготувати омлет чи сходити з вами за покупками. Не втомлюйтеся пропонувати. Шукайте різні підходи: можливо, вашій дитині сподобається дивитися разом відеорецепти, а потім втілювати їх на кухні. А можливо, вона з радістю почитає книгу про овочі або фрукти, щоб дізнатися, як вони потрапляють до нас на стіл.

5. Створюйте приємну і приязну атмосферу за столом.

Спільно проведений за столом час — це не тільки про втамування голоду. Це ще й чудова можливість для сім’ї побути всім разом: розповісти одне одному, як пройшов день, чи скласти плани на вихідні. Обирайте такі теми для розмов, які будуть цікавими всім учасникам трапези. Уникайте важких питань на кшталт проблем у школі чи на роботі, невдалого іспиту чи пропущеного уроку. Хай час прийому їжі буде приємним і спокійним для кожного члена сім’ї.

Також це хороший момент для обговорення індивідуальних смаків, страв і продуктів, які у вас на столі. Якщо дитині не подобається якась страва, не змушуйте її їсти. Краще спитайте, що їй хотілося б скуштувати натомість. Придумайте разом варіант, який буде смакувати всім, і запропонуйте дитині приготувати його разом.

Прості формули, які допоможуть вам зорієнтуватися, яким продуктам віддавати перевагу:

·         Яблуко краще, ніж яблучне пюре. Пюре краще, ніж сік. Сік краще, ніж варення. Варення краще, ніж газований напій зі смаком яблука.

·         Цільна перлова або вівсяна крупа краще, ніж плющена. Цільна плющена вівсяна крупа краще, ніж відшліфована. Відшліфоване зерно краще, ніж борошно. Борошно краще, ніж гранола з сиропом.

·         Тушкована яловичина краще смаженої в маслі. Запечене м'ясо, навіть зі скоринкою, краще, ніж сосиски. 

 

 

Фото без опису

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно  50% – 4 та більше годин. 

Діти також використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розроблено посібники, шкільні уроки та складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть дітям безпечно користуватись цифровими технологіями.

КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: 

·         поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

·         повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу. 

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:

·         що таке «кібербулінг» та як він проявляється;

·         як визначити контент, що містить кібербулінг;

·         що робити, якщо вас кібербулять;

·         як видалити матеріали, що містять кібербулінг;

·         як попередити кібербулінг;

·         як не бути кібербулером.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ "STOP SEXTING"

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. 

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.  

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. 

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Освітній проєкт #stop_sexтинг за підтримки МОН, Мінцифри та Уповноваженого Президента України з прав дитини створили навчальні матеріали для батьків і педагогів щодо упередження та протидії сексуальному насиллю в Інтернеті:

ВСЕУКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ ПРОТИ КІБЕРБУЛІНГУ DOCUDAYS UA

У межах всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу, за сприяння МОН, було проведено DOCU/ТИЖДЕНЬ проти булінгу для учнів 5–7 та 8–11 класів. Загалом в проєкті взяли участь 81 000 учнів, 1609 вчителів і 320 шкіл.

Всеукраїнська кампанія проти кібербулінгу створила відео "Mr. Nox" і буклет для батьків і дітей, який пояснює, як розпізнати кібербулінг і куди звертатися дітям і батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу. 

Docudays UA дає можливість створити кіноклуб на базі закладу освіти. Кіноклуб дасть змогу отримати доступ, зокрема, і до фільмів із теми цькувань, як-от "Булер". Зареєструвати кіноклуб у закладі освіти можна за посиланням.

Відео (Матеріали до обговорення)

Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою

Як я став кіберсупергероєм

 

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

1.  Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків 

2.  Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник

3.  Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

4.     Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок", розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

5.  Онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів"

6.  Посібник Ради Європи "Свобода вираження поглядів та інтернет"

7.  Навчально-методичний посібник "Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті"

8.  Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want)

9.  Дізнайся про свої права в цифровому середовищі

10. Попередження та протидія КІБЕРБУЛІНГУ в дитячому середовищі України

11. Запобігаємо кібербулінгу змалечку

 

ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

·         Весела абетка;

·         Українська казка;

·         Дитяча література;

·         Левко;

·         Країна міркувань;

 

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

·         вебсайт Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ);

·         вебсайт Національної бібліотеки України для дітей;

·         вебсайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);

·         вебсайт "Буквоїд";

·         вебсайт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (м. Київ);

·         вебсайт Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (м. Київ);

·         вебсайт "Бібліотеки в мережі Internet";

·         вебсайт Бібліотеки Конгресу США;

·         вебсайт Національної бібліотеки Франції;

·         вебсайт Британської бібліотеки.

 

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ

·         вебсайт "Музейний простір України";

·         вебсайт Національного художнього музею України;

·         вебсайт Національного музею історії України у Другій світовій війні;

·         вебсайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;

·         вебсайт Одеського художнього музею;

·         вебсайт Вінницького обласного краєзнавчого музею;

·         вебсайт Львівського музею історії релігії;

·         вебсайт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького;

·         вебсайт Музею Івана Гончара;

·         вебсайт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.


« повернутися

Вхід для адміністратора