Положення про внутрішню систему якості освіти

https://rada.info/upload/users_files/41497423/4e6d7577cfcea23c0b0c19f91dc192db.doc

                                                                    ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                           Директор Вапнярської  ДМШ

                                                            _____________  Л.Трусова

                                                          Наказ від ____________ № _______

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ  ЗАБЕЗПЕЧИННЯ

ЯКОСТІ ОСВТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ   ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

Вапнярської дитячої музичної школи

Відділу освіти, культури,молоді та спорту

                                       Вапнярської селищної ради

                                                                         «СХВАЛЕНО»

                                                       Педагогічною радою Вапнярською ДМШ

                                                         Протокол  №___ від ____________ року

                                          Вапнярка 2023

                    З М І С Т

1.Загальні положення

2.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

3.Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

4.Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти

5.Система педагогічної діяльності

6.Освтнє середовище

7.Система управлінської діяльності

8.Система забезпечення якості мистецької освіти

9.Інформаційна система для ефективного управління школою

10.Інклюзивне освтнє середовище, універсальний дизайн та розумне

пристосування.

            І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Вапнярській  дитячій музичній школі – відділу освіти Вапнярської селищної ради (далі Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої ст.41 Закону України «Про освіту», Положення про початкову спеціалізовану мистецьку освіту , Статуту освітнього закладу та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Положення - локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний підкріплений ідеологією стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом. В процесі його реалізацій та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого небудь.

Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка).

Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої небудь дії.

Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

Вимір – оцінювання рівня освітніх досягнень за допомогою контрольних вимірювальних матеріалів.

Забезпечення якості освіти- підтримка системи, процесу, результатів якості освіти на рівні державних норм та стандартів, задоволення суспільних й особистих потреб в якості освітніх послуг, узгодження їх із інтересами держави.

Експертиза – всебічне вивчення стану освітнього процесу, умов і результатів освітньої діяльності.

Моніторинг – це комплексна система вивчення та аналізу динаміки змін основних показників якості освіти за певний період часу.

Організаційна структура системи забезпечення якості освіти:

Адміністрація школи, педагогічна рада, рада школи, учнівське самоврядування, тимчасові структури (педагогічний консиліум, комісії, творчі групи тощо).

Освітня політика закладу освіти – визначення стратегії й розвитку (концепція, програма розвитку, цільові проекти, плани діяльності) на основі прогнозу соціально – економічнго та соціо-культурного розвитку громади).

Процедури оцінювання якості освіти: моніторинг, атестація педагогічних працівників, аудит, соціологічні дослідження, самоаналіз педагогічної та управлінської діяльності тощо.

Система забезпечення якості освіти – сукупність організаційних структур, які взаємодіють, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів, що забезпечують загальне управляння якістю освіти.

Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб'єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня , напряму і причин відхилень від цілей.

Інкюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів досягнень.

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації, щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь яких інших благ матерального або не матеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Необ'єктивне оціновання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3. Колегіальним органом управління школи, який визначає, схвалює систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.4. Внутрішня система якості освіти включає: - стратегію та процедури забезпечення якості освіти; - систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; - критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; - критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників; - забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу; - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління школою, інклюзивно освітнього середовища, унівесального дизайну та розумного  пристосування.

       ІІ.СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

- принцип відповідності державним стандартам мистецької освіти;

- принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на здобувачів освіти їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності;

- принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності;

- принцип розвитку, яких полягає в необхідності вдлосконалення якості освітнього процесу, зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, здійсненні обгрунтованого моніторингу якості освіти та освітньої діяльності, готовності суб'єктів освітньої діяльності до ефективних змін.

- принцип відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- принцип системності в управлінні якостю освіти на всіх стадіях освітнього процесу;

Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

- функціонування системи формування конпетентностей учнів;

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності

освіти (наприклад моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації учнів у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);

самооцінювання (самоаналіз) ефективності діяльності із забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти,

підвищення квалфіікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу школи,

забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти,

забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів,

запобігання та протидія булінгу (цькуванню), забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

   ІІІ. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ

          ДОБРОЧЕСНОСТІ

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей,

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права,

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень,

джерела використаної інформації та власнупедагогічну діяльність,

контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями,

об'єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права,  надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як резутатів власного дослідження (творчості) та /або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства,

Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів,

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях,

Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень,

Списування- виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.

Обман – надання свідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу, формами обману є, зокрема, академічний плагіат , самоплагіат, фабрикаці, фальсифікація та списування,

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірно переваги в освітньому процесі,

Необ'єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічних працівники школи можуть бути притягненні до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлені присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторно проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

       ІV. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Завдання моніторингу якості освіти:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження оцінювання стану освітнього процесу;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

- прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Моніторинг у школі здійснюють:

- директор школи та його заступники; - засновник;

- органи, що здійснюють управління у сфері освіти; - органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками; - громадскість.

Основними формами моніторингу є: - проведення академічних, звітних концертів. - участь учнів у Міжнародних, Всеукраїнський, Регіональних, обласних фестивалях та конкурсах; - відвідування уроків, заходів; - перевірка документації; - опитування, анкетування.

Критерії моніторингу: - об'єктивність; - систематичність; - відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу; - надійність (повторний контроль іншими суб'єктами); - гуманізм (в умовах довіри, поваги до ососбистості).

Очікувані результати: - отриамння результатів стану освітнього процесу у школі; - покращення функції управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу: - підсумки моніторингу узагальнюються у схемах діаграмах, висвітлюються в аналітично- інформаційних матеріалах, за результатами моніторингу розробляється рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи; - дані моніторингу можуть використовуватись для обговореннях на засіданнях відділів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти: - кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу; - контингент учнів; - психолого-соціологічний монторинг; - результати навчання учнів; - педагогічна діяльність; - управління школою; - освітнє середовище; - стан здоров'я учасників освітнього процесу; - моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності; - формування іміджу школи.

      V. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

 Компетентністна освіта зорієнтована на практичні результати досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що перед усім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання в основу якого покладено ключові

компетентності.

До ключових компетентностей належить:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, музики, відчуття краси слова , усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від держаної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей , ініціювання змін у близькому середовищі ( клас, школа, громада тощо), формування знань умінь , ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

4) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.

6) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання організації власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

7) гроамадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, освідомленням рівних прав і можливостей , що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в життя класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.

8) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтва) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

9) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей, ефективної співпраці, готовність до втілення в життя інноваційних ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча, визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал;

- навчальна- сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань їх систематизації вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностично - коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання, виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально- мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати застосовувати прийоми контролю й самоконтролю рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються: - характеристики (відповіді, виступу учня) правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; - якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; - сформованість предметних умінь і навичок; - рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; - досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх); - самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну: - повнота знань – кількість знань визначених навчальною програмою; - глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань; послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших; - міцність знань- тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Загальні критерії

оцінювання навчальних досягнень учнів музичної школи

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року

Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

    Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня у оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є: знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення, й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ним та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є: індивідуальне, групове та фронтальне опитування, прослуховування вивченого музичного матеріалу.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

  Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впровадження її вивчення з урахуванням поточних оцінок різних видів навчальних робіт (практичних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять): кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

VІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за результатами якої визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді

рівень його кваліфікації, встановлюється тарифна ставка, присвоюється кваліфікаційна категорія, присвоюється педагогічне звання.

Атестації підлягають:

викладачі, концертмейстери початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), студій з підготовки акторських кадрів при національних творчих колективах;

викладачі, концертмейстери, методисти, майстри виробничого навчання середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);

викладачі, концертмейстери, методисти вищих навчальних закладів освіти сфери культури I-II рівнів акредитації;

методисти навчально-методичних установ;

керівники, заступники керівників навчальних закладів та навчально-методичних установ сфери культури.

Атестація педагогічних працівників є обов'язковою.

Атестація педагогічних працівників за строками проведення поділяється на чергову та позачергову.

Атестація проводиться атестаційними комісіями на основі комплексного оцінювання рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної та методичної діяльності педагогічних працівників. Під час атестації враховуються результати професійної, виховної та методичної роботи (якість проведення уроків, індивідуальних, лекційних і практичних занять, лабораторних робіт, контрольних заходів, заліків, академічних концертів, сольних концертів, іспитів, контрольних уроків, перегляд навчальних робіт, персональних виставок, вистав тощо), особиста участь педагогічного працівника, його учнів, студентів у позаурочних, позанавчальних творчих змаганнях і культурно-просвітницьких заходах (конкурсах, оглядах, фестивалях, олімпіадах, концертах, виставках, лекціях, вікторинах тощо).

Чергова атестація педагогічних працівників проводиться один раз на п'ять років згідно з графіком, складеним безпосередньо у навчальному закладі та навчально-методичній установі. Графік проведення атестації і список педагогічних працівників, які атестуються у поточному навчальному році, затверджуються наказом керівника навчального закладу та навчально-методичної установи і доводяться до відома педагогічних працівників, які підлягають атестації, під підпис. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Для педагогічних працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації підвищення кваліфікації може проходити у формі стажування.

Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до чергової атестації зберігаються тарифні ставки, присвоєні кваліфікаційні категорії та (або) педагогічні звання.

Позачергова атестація педагогічних працівників може проводитись у будь-який рік міжатестаційного періоду для осіб, які:

мають досягнення у педагогічній роботі, пройшли підвищення кваліфікації та подали заяви про проходження позачергової атестації;

порушили питання про присвоєння педагогічного звання;

знизили рівень професійної роботи у період між атестаціями.

Підставою для проведення позачергової атестації є:

письмова заява педагогічного працівника щодо проходження позачергової атестації;

обґрунтоване подання керівника або педагогічної ради навчального закладу про позачергову атестацію педагогічного працівника, рівень навчально-виховної та методичної роботи якого нижчий від вимог до встановленої йому тарифної ставки, присвоєної кваліфікаційної категорії та (або) педагогічного звання;

подання відповідного органу управління сфери культури щодо проведення позачергової атестації керівних кадрів при неналежному виконанні ними посадових обов’язків.

За результатами атестації педагогічним працівникам, які мають повну вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в - вищу освіту), визначається відповідність займаній посаді та присвоюється (підтверджується) кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

За результатами атестації педагогічним працівникам, які мають неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра (до введення в дію - середню спеціальну освіту), визначається відповідність займаній посаді та встановлюється або підтверджується тарифна ставка на рівні розряду відповідно до "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (далі - встановлюється (підтверджується) тарифна ставка).

За результатами атестації педагогічним працівникам, які мають неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшогоспеціаліста або бакалавра (до введення в дію - неповну вищу або середню спеціальну освіту), прийняті на роботу до 1996 року (набрання чинності Законом України "Про освіту" та до набрання чинності цим Положенням атестувалися із присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань, визначається відповідність займаній посаді та присвоюється (підтверджується) кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Методисти середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів), вищих мистецьких навчальних закладів сфери культури I-II рівнів акредитації, навчально-методичних установ (кабінетів, центрів тощо), які мають повну вищу фахову освіту з напряму методичної роботи, атестуються на відповідність займаній посаді, з присвоєнням кваліфікаційних категорії.

VІІ. Умови для встановлення педагогічним працівникам тарифних ставок, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій

Педагогічні працівники, які проходять атестацію, повинні:

володіти знаннями теоретичних основ, сучасними методиками з предмета, який викладається, та вміти їх застосувати у практичній роботі;

бути обізнаними щодо сучасних досягнень науки з предмета, який викладається;

володіти основами педагогіки, психології і вікової фізіології та вміти їх застосовувати у навчально-виховному процесі;

володіти методикою викладання предмета;

мати результативність педагогічної роботи (участь учнів, студентів у творчих змаганнях і культурно-просвітницьких заходах: концертах, конкурсах, оглядах, фестивалях, виставках, виставах тощо);

вміти ефективно використовувати різноманітні засоби навчання, а також організовувати позакласну роботу з метою підвищення зацікавленості учнів, студентів предметом і розвитку їх кругозору, здібностей і обдарувань;

мати педагогічну культуру (вміння володіти собою, створювати атмосферу співтворчості, співробітництва тощо);

володіти державною мовою в обсязі, необхідному для виконання професійних обов'язків.

Педагогічним працівникам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпечують високу результативність, якість своєї праці, присвоюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії".

  Педагогічним працівникам, які виявили ґрунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань, присвоюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст першої категорії".

Педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використовують сучасні форми і методи навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності, присвоюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії".

Педагогічним працівникам, які професійно компетентні, забезпечують нормативні рівні і стандарти мистецької освіти та виховання, кваліфікаційна категорія "спеціаліст" встановлюється при призначенні на посаду та підтверджується під час проведення атестації.

Педагогічному працівнику, який має неповну або базову вищу освіту (до введення в дію Закону України "Про освіту" - неповну або середню спеціальну освіту), при призначенні на посаду встановлюється тарифна ставка на рівні 8-го розряду та підтверджується у разі якісного виконання його учнями, студентами навчальних планів і програм, нормативних рівнів і стандартів мистецької освіти та виховання.

Педагогічному працівнику, який має неповну або базову вищу освіту (до введення в дію Закону України "Про освіту" - неповну або середню спеціальну освіту), у разі використання ним у роботі сучасних форм і методів навчання і виховання, досягнення вагомих результатів у педагогічній діяльності встановлюється тарифна ставка на рівні 9-го розряду.

Усі досягнення педагогічного працівника мають бути підтверджені довідками, подяками, грамотами, відгуками установ, закладів; дипломами фестивалів, конкурсів, оглядів тощо; буклетами, афішами або програмами культурно-мистецьких заходів тощо.

VІІІ. Вимоги до присвоєння (підтвердження) педагогічним працівникам кваліфікаційних категорій, встановлення тарифних ставок

 Кваліфікаційна категорія "спеціаліст" присвоюється (підтверджується) викладачам, які:

раніше не проходили атестацію і призначені на посаду в поточному навчальному році, мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, та може підтверджуватися під час проведення атестації;

забезпечують повне і якісне виконання навчальних планів, програм, нормативні рівні і стандарти мистецької освіти та виховання;

виявили рівень знань з предмета, який викладають, в обсязі, достатньому для здійснення навчально-виховного процесу;

володіють окремими формами і методами організації навчально-виховного процесу.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії" присвоюється (підтверджується) викладачам:

які мають достатній рівень знань змісту навчання з предмета, який викладають;

які володіють сучасними формами і методами організації навчально-виховного процесу;

які володіють сучасними освітніми технологіями, застосовують інноваційні методи навчання та виховання;

які застосовують знання основ педагогіки та психології;

досвід роботи яких відомий та узагальнюється в районі (місті);

учні, студенти яких стали переможцями районних (міських) творчих змагань або брали участь у районних (міських) культурно-просвітницьких заходах.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст першої категорії" присвоюється (підтверджується) викладачам:

які мають ґрунтовний рівень знань змісту навчання з предмета, який викладають;

які ґрунтовно володіють формами і методами організації та здійснення навчально-виховного процесу;

які мають позитивну динаміку власного професійного становлення;

досвід роботи яких відомий та узагальнюється в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві;

учні, студенти яких стали переможцями обласних (Автономної Республіки Крим, Київських міських) творчих змагань або брали участь в обласних (Автономної Республіки Крим, Київських міських) культурно-просвітницьких заходах;

які формують у студентів навички самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці;

учні, студенти яких виконують програми сольних концертів, є учасниками або постановниками концертних номерів, беруть участь у колективних публічних виставках творів тощо на рівні Автономної Республіки Крим, області, місті Києві;

які мають одного і більше учнів, що продовжили освіту у середніх спеціалізованих мистецьких школах (школах-інтернатах) та вищих навчальних закладах мистецького спрямування; які мають одного і більше

студентів, що продовжили освіту у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації;

які виконують програми сольних концертів або є постановниками чи учасниками спектаклів, балетів, концертних номерів, культурно-просвітницьких заходів, беруть участь у колективних публічних виставках творів тощо на рівні Автономної Республіки Крим, області, міста Києва;

які входять до складу оргкомітетів і журі оглядів, конкурсів, фестивалів, виставок при проведенні творчих змагань та інших культурно-просвітницьких заходів на рівні Автономної Республіки Крим, області, міста Києва;

які стали переможцями обласних (Автономної Республіки Крим, Київських міських) творчих змагань або брали участь в обласних (Автономної Республіки Крим, Київських міських) культурно-просвітницьких заходах;

які читають лекції або проводять практичні заняття (семінари) для слухачів обласних курсів підвищення кваліфікації, організовують проведення стажування на базі навчальних закладів, у яких викладають.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії" присвоюється (підтверджується) викладачам:

які мають високий рівень знань змісту навчання з предмета, який викладають;

які мають високий рівень володіння формами і методами організації та здійснення навчально-виховного процесу;

які володіють інноваційними та освітніми методиками, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі;

досвід роботи яких відомий і узагальнюється в Україні;

учні, студенти яких стали переможцями міжнародних чи всеукраїнських фестивалів, оглядів, конкурсів, виставок або брали участь у міжнародних чи всеукраїнських культурно-просвітницьких заходах тощо у разі, якщо організаторами цих заходів є органи управління сфери культури, навчально-методичні установи, національні творчі спілки відповідного спрямування;

учні яких систематично вступають до середніх спеціалізованих мистецьких шкіл та вищих навчальних закладів мистецького спрямування; студенти яких систематично вступають до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації;

учні, студенти яких виконують програми сольних концертів, є учасниками або постановниками концертних номерів, проводять персональні виставки тощо на всеукраїнському та міжнародному рівнях;

які виконують програми сольних концертів або є постановниками чи учасниками спектаклів, балетів, концертних номерів, культурно-просвітницьких заходів, проводять персональні виставки тощо на всеукраїнському та міжнародному рівнях;

які входять до складу оргкомітетів та журі оглядів, конкурсів, фестивалів, виставок при проведенні творчих змагань та інших культурно-просвітницьких заходів на всеукраїнському та міжнародному рівнях у разі, якщо організаторами цих заходів є органи управління сфери культури, навчально-методичні установи, національні творчі спілки відповідного спрямування;

які читають лекції або проводять практичні заняття (семінари) для слухачів Інституту післядипломної освіти Національної Академії керівних кадрів культури і мистецтв (її філій), організовують проведення майстер-класів на базі навчальних закладів, у яких викладають;

які стали переможцями всеукраїнських чи міжнародних творчих змагань або брали участь у всеукраїнських чи міжнародних культурно-просвітницьких заходах;

які мають науковий ступінь, вчене або почесне звання.

Тарифна ставка на рівні 8-го розряду встановлюється (підтверджується) викладачам:

які раніше не проходили атестацію і призначені на посаду в поточному навчальному році та мають неповну вищу освіту або освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра;

які мають рівень знань змісту навчання та виховання з предмета, який викладають;

володіють формами і методами організації навчально-виховного процесу.

Тарифна ставка на рівні 9-го розряду встановлюється (підтверджується) викладачам:

які забезпечують повне та якісне виконання навчальних планів, програм, нормативні рівні і стандарти мистецької освіти та виховання;

які виявили певний рівень знань з предмета, який викладають, в обсязі, достатньому для здійснення навчально-виховного процесу;

які володіють окремими формами і методами організації навчально-виховного процесу.

При атестації концертмейстерів у першу чергу враховується виконавська майстерність та концертна активність працівника, який атестується.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст" присвоюється (підтверджується) концертмейстерам, які:

забезпечують якісний рівень супроводу виконання учнями, студентами, колективами творів (номерів) відповідно до вимог навчальних програм;

забезпечують виступи учнів, студентів, колективів у шефських концертах, лекціях-концертах, музичних лекторіях тощо.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії" присвоюється (підтверджується) концертмейстерам:

які володіють методами самостійної роботи над музичним твором, знають специфіку роботи (індивідуальної та з колективами) з учнями, студентами інструментальних, вокальних, хореографічних, театральних і циркових спеціалізацій;

які забезпечують достатній рівень супроводу виступів учнів, студентів, колективів під час проведення районних (міських) оглядів, конкурсів, фестивалів тощо;

якщо учні, студенти, колективи, виступи яких вони супроводжували, стали переможцями районних (міських) творчих змагань або брали участь в районних (міських) культурно-просвітницьких заходах.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст першої категорії" присвоюється (підтверджується) концертмейстерам:

які володіють методами самостійної роботи над музичним твором, знають специфіку роботи (індивідуальної та з колективами) з учнями, студентами інструментальних, вокальних, хореографічних, театральних і циркових спеціалізацій; можуть замінити на уроці або під час проведення занять відсутнього викладача;

якщо учні, студенти, колективи, виступи яких вони супроводжували, стали переможцями обласних (Автономної Республіки Крим, Київських міських) творчих змагань або брали участь в обласних (Автономної Республіки Крим, Київських міських) культурно-просвітницьких заходах;

якщо один або більше учнів, виступи яких вони супроводжували, продовжили освіту у середніх спеціалізованих мистецьких школах та вищих навчальних закладах мистецького спрямування; якщо один і більше студентів, виступи яких вони супроводжували, продовжили освіту у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії" присвоюється (підтверджується) концертмейстерам:

які володіють методами самостійної роботи над музичним твором, (індивідуальної та з колективами) з учнями, студентами інструментальних, вокальних, хореографічних, театральних і циркових спеціалізацій; можуть замінити на уроці або під час проведення занять відсутнього викладача; можуть надати необхідну допомогу учню, студенту під час роботи над творами програми;

якщо учні, студенти, колективи, виступи яких вони супроводжували, стали переможцями міжнародних чи всеукраїнських фестивалів, оглядів, конкурсів

або брали участь у міжнародних чи всеукраїнських культурно-просвітницьких заходах тощо;

якщо учні, виступи яких вони супроводжували, систематично вступають до середніх спеціалізованих мистецьких шкіл та вищих навчальних закладів мистецького спрямування; якщо студенти, виступи яких вони супроводжували, систематично вступають до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації;

які мають почесне звання.

Тарифна ставка на рівні 8-го розряду встановлюється (підтверджується) концертмейстерам:

які раніше не проходили атестацію і призначені на посаду в поточному навчальному році та мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра;

які забезпечують якісний рівень супроводу виконання учнями творів відповідно до вимог навчальних програм, супроводжують виступи учнів у шефських концертах, лекціях-концертах, музичних лекторіях тощо.

Тарифна ставка на рівні 9-го розряду встановлюється (підтверджується) педагогічним працівникам:

які забезпечують якісний супровід виступів учнів під час проведення районних (міських) оглядів, конкурсів, фестивалів тощо;

якщо учні, виступи яких вони супроводжували, стали переможцями районних (міських) творчих змагань або брали участь у районних (міських) культурно-просвітницьких заходах.

Вищі мистецькі навчальні заклади I-II рівнів акредитації мають право самостійно визначати додаткові конкретні вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам (викладачам і концертмейстерам) відповідно до специфіки роботи закладу, з урахуванням вимог цього Положення.

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника ( у т.ч. з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 ІХ. КРИТЕРІЇ , ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

          УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ

Формою контролю за діяльністю керівників школи є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівників під час атестації визначається за критеріями:

1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку школи, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності ;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8) застосування ІКТ- технологій в освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються на критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Управлінська діяльність ґрунтується на таких принципах:

- орієнтація та підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг;

- провідна роль керівництва при одночасному залучені усіх працівників школи до створення та функціонування системи управління якості освіти;

- стратегічне планування якості освіти;

- постійне удосконалення системи управління якістю освіти основні системи вимірювання рівня досягнення критеріїв якості;

- документування.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої

діяльності школи висвітлюється у звітах заступника директора та директора оприлюднюється на сайті школи.

Х. НАЯВНІСТЬ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Школа створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці. У приміщенні школи є доступ до інтернету. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості музичних посібників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін.

Мистецька складова забезпечується у двох хореографічних залах, кабінетах для занять музикою.

Стан будівлі задовільний. У закладі наявне найпростіше укриття.

Приміщення та територія школи відповідають державним санітарно- гігієнічним нормам щодо утримання закладів позашкільної освіти.

Навчальні класи та кабінети забезпечені меблями.

В школі наявні 23 навчальні приміщення, з них : 2 хореографічні зали.

Кількість комп’ютерів в кабінетах - 6. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 100 Мбіт/с).

Учні забезпечені нотним матеріалом , який зберігається в належних умовах.

Відповідальні за впровадження та виконання: адміністративно- господарська частина, заступник директора школи, бібліотекар, учителі.

  ХІ. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ

Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність: необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників ( в тому числі через сервіс WI-FI), локальної комп’ютерної мережі.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

- статистична інформація форма 1 МШ;

- інформаційна база про якість освітнього процесу.

Значне місце в управлінні школою відіграє сторінка на сайті засновника - Томашпільської ТГ.

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується відповідно до Закону України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.

На сторінці соціальних мереж закладу розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає

оприлюдненню на сторінці школи, систематично оновлюється.

Заклад забезпечує збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньою діяльність на основі використання інформаційних систем.

 ХІІ. ІНКЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн школи створюється на таких принципах:

1) рівність і доступність використання;

2) гнучкість використання;

3) просте та зручне використання;

4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей

користувачів;

5) низький рівень фізичних зусиль;

6) наявність необхідного розміру і простору.